Українська правоохоронна система свого часу дуже дискредитувала себе в суспільстві й назріла необхідність змін у цій сфері. Зі старту поліцейської реформи минуло п'ять років. З цього часу, за даними Центру стратегічного розвитку територій, рівень довіри до поліції в українців склав рекордні 48 відсотків. Але чи зможуть наші правоохоронці покращувати свій імідж надалі?

Останнім часом поліцейські стикаються з великою кількістю критики з приводу їхньої діяльності. Так, зокрема, це стало помітним під час впровадження карантинних заходів, пов'язаних з пандемією COVID-19. Згідно постанови Кабінету міністрів № 211 від 11 березня 2020 року були введені заходи, спрямовані на протидію поширення коронавірусу.

Уряд обмежив роботу багатьох закладів, але для деяких підприємців, що ведуть свою діяльність, можуть бути послаблення. Серед іншого це стосується тих, хто веде торгівлю продуктами харчування за умови забезпечення персоналу засобами індивідуального захисту а також дотримання відповідних санітарних протиепідемічних заходів. Але інші мають дотримуватись законодавчих обмежень. Поліція почала завзято боротись з порушниками.

Так на початку квітня в Одесі був гучно затриманий один з підприємців, чий павільйон торгував продукцією на виніс. У такій роботі правоохоронці вгледіли грубе порушення правил карантину. Від чоловіка вимагали закрити точку, а після відмови – його затримали в достатньо жорсткій формі. Відеофіксація цього випадку викликала чимало питань серед яких було таке: «А чи правильно вчинили поліцейські?». Деякі юристи вгледіли в діях правоохоронців перевищення службових повноважень.

Коли на місце події був викликаний підприємець, співробітники поліції почали ставити питання про те, чому його павільйон працює. Підприємець показав документи, які регламентують його діяльність. Також він попросив вказати, які саме норми законодавства він порушує та попросив виписати протокол. А далі вже слідували події, які стали предметом серйозних дискусій в соціальних мережах. Одні казали, що так і треба чинити з порушниками, інша – що вжиття жорстких заходів має містити під собою значні підстави.

Патрульна поліція висловила свою офіційну позицію за три дні після інциденту. За повідомленням прес-служби, затриманий чоловік поводив себе агресивно, чинив супротив правоохоронцям та ігнорував їхні вимоги. На порушника склали протоколи про адміністративне затримання за те, що він вчинив злісну непокору та за порушив правила режиму карантину. Проте в деяких юристів виникли сумніви, чи справді підприємець винен в тому, що йому закидають. Чинне законодавство теж не дало чіткої відповіді на це питання.

Кабінет міністрів України у своїй постанові 211 вказав, що прийом відвідувачів заборонений. Але детально не розкрите питання, де можна, а де ні приймати відвідувачів. Якщо клієнтів харчові точки обслуговують в приміщенні – це очевидне порушення. Однак якщо мова йде про видачу їжі на виніс, то тут цей момент не регулюється. Немає вказівок, щоб продукти харчування продавались виключно у фабричній упаковці, а не у вигляді готового чаю та бутербродів.

Юристи зазначають, що перш за все в відповідальним органам варто дотримуватись протоколу. Якщо співробітники поліції вважали, що в тій чи іншій торгівельній точці ігнорують чинне законодавство, було б правильним виписати постанову про адміністративне правопорушення. Правоохоронці мають абсолютне право це зробити, як і підприємці мають право оскаржити цю постанову. Однак на 14-й станції Фонтану поліцейські вимагали зачинити торгівельну точку, на що в них не було жодних повноважень.

Дотримання правил карантину в умовах поширення коронавірусної інфекції є дуже важливим для попередження появи нових випадків. Мало хто сумнівається в небезпеці цього захворювання. Але в умовах недосконалого законодавства з'являється багато простору для маніпуляцій та перевищення службових обов'язків.

З одного боку, представники правоохоронних органів можуть чи то через незнання нормативів, чи з інших причин, зловживати своїм службовим становищем. З іншого – різні організації, користуючись прогалинами в законодавстві, намагаються продовжувати свою діяльність, яка може бути потенційно небезпечною для громадян.

Права людини – основна цінність, на яку спрямовані всі реформи, які впроваджує Україна. Навіть тоді, коли ці права з певних причин необхідно обмежити, варто орієнтуватись на рамки чинного законодавства та доцільності заходів, які планується вжити. Кожне правопорушення, якщо воно зафіксоване, повинне отримувати відповідну реакцію, обґрунтовану чинними нормативними актами. В інакшому випадку боротьба з порушниками може стати методом репресій проти представників бізнесу та громадян, діяльність яких заважає чиїмось інтересам.