Найбільше багатство районів Одеської області – земельні ресурси. В рамках адміністративно-територіальної реформи саме вони виступають основними наповнювачами бюджетів місцевих громад. Сільськогосподарські підприємства створюють нові робочі місця, сплачують податки. Отримані кошти йдуть на створення соціально-важливих проектів, підтримку інфраструктури та забезпечення якості життя населення. Тому ситуація, коли землі перестають бути родючими, ризикують обернутися справжньою гуманітарною катастрофою.

Засуха в цьому році для Одеського регіону була досить серйозна та критична. Ті фермери, які не мали зрошення на своїх землях, сьогодні на межі банкрутства. Йдуть дзвінки і до місцевих рад від пайовиків, що з ними не розраховуються аграрії. Але вони затримують кошти не через те, що не хочуть, а через те, що не мають можливості розрахуватись.

Наприкінці року треба заплатити кредити, віддати гроші пайовикам, посіяти майбутній врожай, закупити добрива. Через неврожай виникло багато проблем, тому скоріш за все чимало підприємств оголосять банкрутство. А це втрата й місцевих бюджетів, і скорочення робочих місць, тому наступний 2021 рік очікується важким. Без підтримки держави втриматись буде дуже

Сьогодні важливо налагоджувати зрошення, адже Одеська область перебуває в зоні ризикованого землеволодіння. Два-три роки такої турбулентності – і ми втратимо чимало малого та середнього бізнесу. Посівного матеріалу цього року не вистачило, у фермерів не завжди була можливість підготувати землі до сільськогосподарських робіт. Багато земель залишилось під ярові культури, виникає побоювання чи вистачить під неї насіння.

Якщо великі фермери ще мають доступ до дешевих кредитів, державних програм з компенсації вартості зрошувальної техніки, компенсації вартості електроенергії, то малий та середній бізнес обмежений в ресурсах. З багатьох причин невеликі фермери не можуть собі дозволити як зібрати весь необхідний пакет документів, так і відстояти свої інтереси. Центральна та регіональна влада розуміє важливість підтримки аграріїв, але все впирається в обмеженість ресурсів.

Обласною програмою передбачено п'ять мільйонів гривень на компенсацію вартості частини електроенергії, яка була подана на зрошення, а заявок сьогодні більше ніж на 7 мільйонів. У аграріїв є намір збільшити площу зрошуваних земель, щоб не потрапити до зони турбулентності. Без компенсації цих витрат фермери не виживуть. Аграрії будуть звертатись до обласних органів влади але через карантинні обмеження та економічну кризу бюджети на всіх рівнях недовиконані. Важливо зберегти баланс між підтримкою бізнесу та виконанням місцевих бюджетів.

Не можна сказати, що держава відвернулась від аграріїв. Були різні програми на компенсації збитків фермерам, але вони точкові та загальні. Так обласна програма передбачає компенсацію вартості зрошення, компенсація відсоткової ставки – загальнодержавна програма. Загалом, фермери користувались різними програмами, в залежності від своїх потреб. Але в умовах обмеженого фінансування важко отримати всю необхідну допомогу.

В південних та центральних районах Одещини, де була сильна посуха і загинуло до 80 відсотків врожаю, необхідна була пряма дотація на загиблі посіви. Були виділені кошти на компенсацію тої ж відсоткової ставки, але це часткова допомога. А так фермерові потрібно віддавати кредит, який він взяв на початку року для посівів. А його віддавати нема чим, бо врожай загинув. Катастрофічна ситуація вказує на те, що фермерські господарства Одещини вимагають змін.

Директор агрофірми «Петродолинське» Дмитро Матуляк запевняє, що його посуха не дуже вдарила по його господарству в зв'язку з тим, що у в структурі є два підприємства. Завдяки сучасній системі поливу вдається отримати по два врожаї на одній земельній ділянці. Так в селі Калаглія під Овідіополем, де нема зрошення, вдалось отримати врожай в чотири рази менший, ніж зазвичай.

А от в Петродолинському таких проблем не було. Там близько тисячі гектарів землі на зрошенні, цьогоріч додали ще тисячу гектарів і планують на наступний рік додатково підживлювати 220 гектарів. Загалом, 70 % землі в підприємства буде на зрошенні і за рахунок цього резерву вдається утримувати велику рогату худобу, фермери розрахувалися з пайовиками, хоча і не мають дуже великих коштів. До того ж, покупцям це за налагодженої роботи нічого не вартуватиме.

Зміни клімату, які з кожним роком відчуваються гостріше, вимагають переосмислення підходів до обробки земель сільськогосподарського призначення. Аграрна галузь вимагає серйозних реформ, щоб вижити за нових умов. Фермери Одеської області на своєму гіркому досвіді переконались, що залежати від примх погоди – шлях в нікуди. На жаль, не всі аграрії мають кошти та можливості залучити нові технології. Але розуміння перспектив може стати першим кроком для глобальних перетворень та стимулом шукати нові можливості, щоб вижити та розвиватись.