Моніторинг 20 найпопулярніших загальноукраїнських інтернет-видань, п'яти друкованих видань та одинадцяти загальнонаціональних телеканалів, який провели громадські організації "Інститут масової інформації" та "Детектор медіа" у вересні 2020 року, виявив, що українські медіа цитують жінок як експерток лише у 24% матеріалів. Водночас чоловіки в ролі експертів виступають утричі частіше – у 76% матеріалів. Залучення жінок як героїнь матеріалів трапляється у 35% випадків, водночас чоловіки як герої згадуються у 65% матеріалів. Відтак жінки майже не фігурують у матеріалах на політичні та економічні теми, у сюжетах про бойові дії в Донецькій і Луганській областях. Найчастіше жінки є героїнями сюжетів та матеріалів соціального спрямування, потрапляють до теленовин як жертви нещасних випадків і насильства, зображуються в традиційних ролях – як волонтерки, вчительки, матері школярів, продавчині, пенсіонерки, медичні працівниці та працівниці культурної сфери, а також як сексуальні об'єкти або представниці шоу-бізнесу.

Найчастіше згадки про героїнь в онлайн-медіа були в матеріалах на тему шоубізу (28,7%), у новинах на міжнародну тематику (27,2%) та в кримінальній хроніці (9,4%). Що ж до експерток, то на їхні коментарі можна натрапити лише в кожному п'ятому матеріалі: в середньому це 19% експерток проти 81% експертів.

За даними того ж дослідження, жінок практично не запрошують в якості гостей до студій соціально-політичних ток-шоу на центральних українських телеканалах. Протягом періоду моніторингу було зафіксовано лише 2 запрошені до студії жінки, порівняно до 40 чоловіків. Окрім того, протягом моніторингу телеканали не запросили до студій ток-шоу жодної жінки-експерта.

В Україні упередженість проти жінок виявляється ще й у тому, що ролі, в яких вони фігурують у новинних матеріалах, зводяться до жертв чи секс-бомб – у політиці, шоу-бізнесі чи в спорті, відзначає у своїй статті "Чому жінкам шкодить недостатня представленість у ЗМІ" Марія Дмитрієва. Загалом зовнішність жінок у медійних матеріалах отримує чимало уваги – ніби від того, наскільки ретельно жінка відповідає панівним естетичним вимогам та дотримується заведених у суспільстві вимог до власного зовнішнього оформлення (макіяж, дрес-код, взуття на підборах, добір сумок та аксесуарів), залежить суспільна оцінка її фахової діяльності. За даними щорічного Індексу глобального гендерного розриву (Global Gender Gap Index), цього року Україна посіла 74 місце зі 156 країн, знаходячись у компанії Польщі та Північної Македонії. Хоча ще кілька років тому обіймала 64 позицію. Регресуємо.

У свою чергу, голова Комісії з журналістської етики Андрій Куликов визнав, що дійсно часто у відсотковому співвідношенні редакції не дотримуються чітких пропорцій, часто у студії каналів чи на радіо запрошують чоловіків, але це може бути тому, що просто так склалися обставини, що саме цей спеціаліст може найкраще пояснити чи прокоментувати тему і не завжди варто через це панікувати. «Якщо виникає враження, що запрошений експерт або експертка є насправді не фахівцями у своїй галузі, то це свідчення того, що ми не доклали максимум зусиль для пошуку людини, перш за все, яка має головне — ознаки фаховості, корисності, цікавості», - сказав Куликов. Голова Комітету ВР з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар визнала, що дисбаланс дійсно існує, водночас нині на телебаченні значно більше жінок політиків та експертів, ніж було.

Проте проблема криється значно глибше – це і відсутність у багатьох сучасних журналістів бажання визнавати сам факт існування гендерних проблем, зверхній підхід до їх аналізу, елементарне незнання предметного поля та термінології, низька професійна рефлексія. Аналізуючи ситуацію, що склалася, Інститут Масової Інформації дослідив також питання щодо причин подібної генденої нерівності у ЗМІ. Відтак 78% журналістів, які не стежать за балансом чоловіків і жінок у своїх матеріалах, аргументували це тим, що для них важливі спеціалісти, а не їхня стать. Такими є результати анонімного адресного опитування медійників, яке було проведено у лютому цього року. Ще 7% заявили, що не бачать проблеми, бо медіа достовірно відображають картину з балансом у суспільстві. 5% респондентів-медійників, які не стежать за балансом, вважають, що жінки і чоловіки мають свої ролі й гендер нам "штучно нав'язує Захід". Ще 2% медійників зазначили, що в Україні "прихований матріархат", тому гендерного балансу в медіа дотримуватися непотрібно.

На запитання, що б вас спонукало стежити за гендерним балансом експертів та героїв у ваших матеріалах, 37% медійників зазначили, що потрібна публічна підтримка гендерної політики на рівні держави та приклад з боку високопосадовців. На другому місці – вимога / підтримка керівництва медіа (23%). І на третьому – якщо медіаспільнота вважатиме дотримання гендерного балансу трендовим (22%). Водночас 21% медійників зазначив, що їх ніщо не спонукає дотримуватися гендерного балансу в їхніх матеріалах. І ще 15% опитаних медійників вказали, що їм бракує інформації на тему гендерного балансу, щоб зрозуміти, для чого це потрібно.

В той же час основними причинами, що заважають жінкам-експерткам бути публічнішими, є брак часу (30%), страх критики та булінгу, особливо в соцмережах (27%), і недовіра до медіа (23%). Такими є результати анонімного опитування жінок-експерток, що провів Інститут масової інформації 4–10 червня 2020 року.