Два роки тому Одеська міська рада ухвалила Міську цільову програму, увага якої зосереджена на сімейній та гендерній політиці, попередженні сімейного насильства та протидії торгівлі людьми. Проект охопив 2019 та 2021 роки. Одеса, в порівнянні з іншими містами, лідирує за обсягом фінансування, яке органи місцевого самоврядування виділяють на реалізацію системи комплексної допомоги постраждалим від домашнього насильства.

Так в 2020 році на цю систему було виділено понад 6 мільйонів гривень. Щоб реалізувати заходи програми, розрахованої на трирічний період, планується виділити майже 12 мільйонів гривень з одеського міського бюджету. Такий підхід сприяє тому, що місто розвивається та привертає увагу європейських гендерноорієнтованих програм.

Одеса стала одним з перших українських міст, де наприкінці 2020 року відкрився батьківський клуб "ТАТОhub.". Він створений для посилення ролі чоловіків у догляді за дітьми, допомагає створювати гармонійні стосунки в сім'ї. Відкриття одеського клубу відбулось в рамках Програми «ЄС за гендерну рівність: разом проти гендерних стереотипів та гендерно зумовленого насильства».

Проект фінансує Європейський Союз та реалізує Фонд ООН у галузі народонаселення, в співпраці з підрозділом ООН Жінки. Але це лише один з пунктів реалізації гендерної політики за підтримки ЄС, у впровадженні якої Одеса має багаторічний досвід.

З 2017 року Одеська міська рада почала активно працювати в цьому напрямку. Зокрема, велика кількість роботи спрямована на протидію домашньому насильству. За майже чотири роки запрацював координаційний орган, відбулось відкриття денного центру і притулку для потерпілих. Також в місті працюють мобільні бригади, що надають психологічну та соціальну допомогу.

Кілька поліцейських підзрозділів працюють цілеспрямовано з потерпілими від домашнього насильства. В 2020-му році кількість звернень з цього приводу виросла на 50 % - це є свідченням того, що потерпілі не бояться звертатись та знають, що можуть розраховувати на допомогу.

У позаминулому році проводились масові заходи з гендерної тематики. Їх планували продовжити й в 2020-му році, але планам завадила пандемія коронавірусної інфекції. Тому було вирішено піти шляхом поширення спеціалізованої літератури, яку роздаватимуть в навчальних закладах, районних адміністраціях та структурних підрозділах Одеської міської ради.

Матеріали орієнтовані як на тих людей, хто працює в темі домашнього насильства, так і на тих, хто не має до цього відношення. Але така інформація важлива для всіх, оскільки вона допомагає вчасно зреагувати на випадки жорстокого поводження, а то й запобігти їм.

Коло завдань широке, від протидії домашньому насильству та гендерним стереотипом до формування нульової толерантності до цих явищ. Наразі ситуація така, що відповідальні структури працюють більше з наслідками насильства, ніж з його попередженням. А наслідки більш дороговартісні, бо потребують більше витрат, на кшталт створення кризових центрів та соціальних притулків. А якщо буде вихована нульова толерантість, це сприятиме тому, що люди не проходитимуть повз.

Якщо буде розуміння недопустимості агресивних дій в родині, якщо будуть розвіяні гендерні стереотипи, що склались в суспільстві, ситуація має покращитись. Важливо, щоб кожен випадок домашнього насильства не залишився безкарним. Треба налагодити співпрацю між відповідальними структурами, щоб ця робота була ефективною. Розробкою цих підходів і займаються органи місцевого самоврядування.

Мають бути створені умови, щоб надавати допомогу постраждалим від домашнього насильства. Зокрема, важлива інформаційна підтримка. Домашнє насильство може набувати різних форм та не завжди людина може визначити, що це є саме воно. Проте підвищення інформованості серед населення сприятиме тому, що буде простіше зреагувати на випадки гендерно зумовленого насильства, або навіть запобігти їм. Такі підходи вписуються в Стратегію щодо забезпечення гендерної рівності в Європейському Союзі, якій зокрема й намагається слідувати Україна.