Танкер «Делфі», який перевернувся внаслідок шторму біля Одеси в листопаді 2019 року, став найпопулярнішою фотозоною на пляжі «Дельфін» та його головним забруднювачем. Затонуле вантажне судно приховує в собі сотні тон нафти, які час від часу виливаються в море і змушують екологів бити на сполох й вимагати якомога швидше прибрати судно.

Спочатку його погодився прибрати власник, але результат цього «погодження» досі можна бачити на численних фото та селфі, що з'являються в соціальних мережах. До 20 липня поточного року був даний час для того, щоб судовласник забезпечив всі необхідні заходи з підйому та видалення судна з місця аварії. Судовласник з поставленим завданням не впорався. Враховуючи що йому не вистачило сил та засобів, а також досвіду проведення подібних операцій, прибрати танкер має Адміністрація морськиз портів України.

Починаючи з 21 липня, право на ліквідаційні роботи було передано АМПУ. Згідно законодавства та вимог, які були озвучені після того як капітан порту не продовжив строки та не дозволив судовласникові продовжувати роботу, Одеський морський порт почав активно реалізовувати своє право.

Порт прагнув залучити іноземні компанії, були надіслані пропозиції компаніям не тільки з України, а й з Туреччини, Румунії, Голандії та Сполучених Штатів, щоб вони допомогли підняти «Делфі». Але зрештою, роботи з підняття були покладені на українські компанії. Саме вони будуть ліквідувати наслідки екологічної міні-катастрофи (яка, за несприятливих обставин, може й перестати бути маленькою).

Приватні компанії не могли відразу почати ліквідувати наслідки аварії. Вони взялися за цю роботу тільки після того, як з'явились правові обґрунтування для їхньої діяльності. До них звернулась АМПУ, яка знайшла підхід до фінансування та людей, які здатні впоратись з поставленим завданням. Зокрема «Краншип» одна з небагатьох компаній в Україні, яка має технічні можливості для того, щоб підняти та пересунути судно.

Технічних засобів, які наявні на балансі держави, не вистачає. Колись давно, ще за радянських часів, існували спеціальні служби, які мали необхідне технічне оснащення та могли забирати водоплавні судна після аварій. На жаль, нічого такого в Україні зараз на державному рівні немає. Тому минуло більше ніж півроку, перед тим як приватні почали підготовчі роботи. Зокрема, перед пійдомом необхідно дослідити ситуацію навколо затонулого танкера.

Судно повалилося на правий борт і лежить на багатотонних масивах, що утворюють хвилелам на пляжі «Дельфін». Якби цього хвилеламу не було, воно б перевернулось далі та стирчало доверху кілем. Танкер треба вирівняти, щоб забезпечити його плавучість. Весь об'єм робіт на момент підписання угоди невідомий. «Делфі» лежить на ґрунті, куди водолази дістатися не можуть, вивчити стан самого ґрунту й судна неможливо.

Ведуться серйозні підготовчі роботи для підняття. Привезли спеціальні металеві конструкції – «ко́зли», які приварять за спеціальною технологією до палуби та борту «Делфі». Вони будуть знаходитись вище палуби і забезпечать міцність судна при підйомі. Серйозна увага була приділена закріпленню та стабілізації затонулого танкера, з урахуванням погодних умов, характерних для одеської осені.

Судно після проведення робіт трохи змістилось і будь-який шторм може завдати йому нових пошкоджень. Якщо не буде позаштатних ситуацій, судно заберуть до кінця вересня, але ці строки також можуть зміститись. Варто розуміти, що поспіх у цій справі може тільки нашкодити всій операції.

Ліквідатори не зацікавлені, щоб затягувати строки, але метушитися, щоб розірвати судно навпіл під час робіт, теж ніхто не хоче. Є конструкторське бюро, яке займається цими питаннями, ведуться консультації з близько сорока суднобудівними компаніями, і тільки після них проводяться роботи. Платником робіт (на них піде близько мільйона гривень, але сума не остаточна) виступає компанія «Бруклін-Київ».

Держава на ліквідаційні заходи не витрачає жодної копійки. Затверджений план, який змінюється згідно поставлених задач, адже потреба в деяких роботах стає видною тільки в процесі. Але за технічними можливостями цей процес не має бути швидким. У питаннях усунення наслідків аварії важлива ефективність, а не прагнення «догнати й перегнати».