Цього року з півдня України стало простіше дістатись багатьох європейських міст. Лоукостери Ryanair та Wizz Air відкрили декілька нових рейсів з одеського аеропорту. Лідером за кількістю напрямків стала Польща – з Одеси без пересадок тепер можна дістатися Кракова, Познані, Вроцлава, Гданська та Катовіце. До останнього міста скоро літатиме також рейс із Херсону. Вищеназвані населені пункти можна розглядати як транзитні вузли на шляху до інших країн, так і самостійні туристичні об'єкти.

В Лодзі з'явились нові робочі місця, населення перестало такими темпами виїжджати. Однак приміщення колишніх заводів лишались незатребуваними, тому виникло питання, що з ними робити далі? Вирішено було піти шляхом ревіталізації – процесу відтворення та оживлення міського простору. Заводи перетворились на музеї, культурні центри та місця відпочинку городян. Такий крок допоміг створити не тільки нові локації, а й зберегти історичну та культурну спадщину Лодзі.

Так наприклад, сталося об'єктом MONOPOLIS, на території якого понад сто років працював лікеро-горілчаний завод. У 2008 році підприємство припинило свою діяльність, щоб згодом запрацювати в новому форматі. Роботи над відновленням почалися з 2013 року – майже шість років пішло на те, щоб узгодити діяльність з різними інстанціями. Зараз на території комплексу продовжуються ремонтні роботи з метою перетворення його на культурний та креативний центр міста.

«Тільки після отримання всіх схвалень від людини, що займається збереженням історичних пам'яток, ми можемо звертатися до адміністрації для проведення тих чи інших реставрацій, виділення певних ділянок робіт. Ми активно співпрацюємо з місцевою владою, у нас не було ніяких перешкод з їх боку під час роботи. Адже ми всі зацікавлені, щоб цей простір був корисним для людей. Наша організація цінує «Монополіс», ставиться до його історії з повагою і бере до уваги все, що нам радять з питаннь збереження будівлі», - говорить керівник проекту MONOPOLIS з боку інвестора Марчін Міхневич.

Нове життя

У Лодзі вистачає прикладів, коли колишні фабричні підприємства отримали друге життя та продовжили слугувати людям. Найяскравішим з них є розважальний комплекс «Мануфактура». У минулому він був фабрикою польського магната Ізраеля Познанського - ткацько-прядильною імперією, де працювали тисячі людей. Сьогодні територія підприємства – найулюбленіше місце зустрічей жителів і гостей Лодзі.

«Упродовж тривалого часу Лодзь розвивалася і здобувала собі славу як потужний промисловий центр, і коли епоха промислу раптом пішла на спад, постало питання: що далі? І власне те, що могло означати крах, Лодзь зуміла повернути на позитив. Колишні промислові підприємства, фабрики і заводи, замість стояти пусткою, перетворилися на центри освіти і науки, відпочинку, розваг і дозвілля. І це стало притягальним магнітом для мандрівників з різних країн світу, поштовхом для бізнес-туризму. Лодзь змінюється невпізнанно, оновлюється просто на очах, термін «ревіталізація» став її візитною карткою. І це, власне, той досвід, який би міг придатися українським містам. Добрий й успішний приклад того, як з потенційно депресивної зони вибудувати життєдайний перспективний простір», - вважає прес-менеджерка і фахівчиня з PR Закордонного осередку Польської Туристичної Організації в Києві Юлія Косинська.

Проблема старих заводів лишається актуальною і для України. Значний відсоток промислових будівель, що раніше давали роботу тисячам людей, стоять пусткою. Подекуди в таких руїнах стоять цілі квартали мегаполісів. Так, наприклад, в Одесі райони Пересипу та Слободки містять велику кількість занедбаних заводів. Багато з них знаходиться в аварійному стані, проте ці споруди притягують до себе різноманітні шари населення. Від молоді, що шукає собі місце для посиденьок подалі від усіх, до безхатченків, які ховаються там за поганої погоди. Частина колишніх фабрик була зруйнована, а на їх місці з'явились житлові будинки. Проте до глобального вирішення проблеми ще дуже далеко.

Наймасштабніші об'єкти, на кшталт «Мануфактури» або вже були ревіталізовані, або от-от отримають, нове життя, як «Монополіс». Маленькі підприємства стали складськими приміщеннями, готелями, однак велика кількість з них досі лишається незатребуваною. Лодзь отримала достатньо досвіду, щоб поділитися ним з іншими мегаполісами на кшталт Одеси. Тим паче, що ці два населені пункти з 1993 року є містами-побратимами.

«Мені Одеса дуже сподобалася, коли я там був п'ять років тому. Гарне враження справив пам'ятник Міцкевичу і звичайно ж саме місто, яке є нашим другом, побратимом. Там багато прекрасних старих будинків, проспектів, де можна погуляти і звичайно ж, море. У нас в Лодзі моря немає, але думаю якби воно було, то ми нічим би не відрізнялися від Одеси за зовнішнім виглядом. Зараз в нас активно займаються відновленням наших історичних будівель, розвиваються різні туристичні напрямки. До нас приїжджає багато туристів з Німеччини, Великобританії, Ізраїлю та України, звичайно ж», - каже інформатор Лодзинської туристичної організації Пйотр Мілек.

Ревіталізація – складний процес, який вимагає не тільки значних коштів, але й уважного ставлення до об'єктів, над якими проводиться робота. Важливо не тільки пристосувати приміщення до нових умов, але й зберегти його історичну суть. На жаль, в Одесі руйнуються навіть будівлі, офіційно визнані пам'ятками архітектури, що вже казати про долю колишніх заводів. Однак попри цей сумний факт, відчуваються позитивні зрушення.