Чого Україні чекати від 2020?
Невизначеність, пов'язана з самою епідемією, сприяє поширенню неоднозначних прогнозів: хтось вірить у новий кращий світ, хтось у довгострокове погіршення життя людей та політичне піке урядів багатьох країн
1
Чи втримається українська економіка?
У багатьох країнах світу епідемія коронавірусу ще не досягла свого апогею, але економісти, політологи та філософи вже намагаються побачити контури нового світу, які ствердяться після скасування карантину. Більшість погоджується, що масштабні зміни чекають на економіку, бізнес, міжнародні відносини, внутрішню політику, соціальну сферу, медицину та масову поведінку. Сьогодні, як кажуть експерти, Україна загалом краще, ніж у 2008 чи 2014 роках підготовлена до можливої фінансової кризи. Наприклад, дефіцит поточного бюджету значно нижчий (у 2019 році дефіцит становив менше ніж 3% ВВП, а у 2008 році сягав до 8%). Зараз в експорті переважають "м'які товари" (переважно сільськогосподарська продукція), що становить 40%, але у 2008 році вона становила лише 12%, і падіння цін або споживання цієї продукції не очікується. Тож це, мабуть, вперше, коли наша ресурсна економіка знаходиться у короткостроковому виграші. Однак Україні все ж не вистачає сил, щоб безболісно пережити ситуацію. Навіть якщо ми раніше і переживали фінансову кризу, зараз вона має дещо інший характер. Як ми всі бачимо, ця криза зачіпає глобальний перерозподіл робочої сили й має велику частину емоційно-психологічної складової, що призводить до необхідності заморожувати всі види економічної діяльності в умовах тривалої невизначеності.


Український уряд діяв достатньо рішучо щодо введення карантину, як тільки стала очевидною реальна загроза здоров'ю населення. Українці дотрималися майже всіх обмежень, незважаючи навіть на суттєве сповільнення економіки України, яка вже пережила локальну кризу у 2014-2015 роках. Таким чином, у нас попередньо навіть не було повноцінного 10-річного економічного циклу зростання, як у всіх інших країн. Тому у цих умовах можна сказати, що за останні 5 років Україна досягла величезного прогресу, хоча велика кількість галузей вже стагнує. Очікуване глобальне падіння туристичної галузі на 20-30% цього року може призвести до зменшення міжнародних надходжень від туризму на $300-450 млрд, що становить майже третину прибутків, отриманих у 2019 році. Враховуючи минулі тенденції на ринку, це означатиме, що зростання галузі впродовж наступних 5-7 років буде втрачено через COVID-19. При цьому близько 80% усіх туристичних підприємств — це малі та середні підприємства, і цей сектор є провідним у забезпеченні зайнятості та рівних можливостей для жінок, молоді та сільських громад, що робить цю втрату ще більш драматичною. Щодо України, то станом на сьогодні уряд ще не підрахував втрати для української туристичної галузі. Скоріш за все, карантин в Україні буде знятий до відкриття кордонів, і люди, втомившись від самоізоляції, негайно почнуть шукати найближчі напрямки — їхати куди завгодно, аби не залишатися вдома. Тож чинні умови призведуть насамперед до збільшення подорожей всередині країни.


Для України з 40 мільйонним населення, внутрішніх туристичних потоків буде достатньо. Плюс через страх перед великою кількістю людей зросте попит на екотуризм — такі речі, як кемпінг у лісі з наметами, наприклад. Що ж, у Китаї внутрішні подорожі вже починають відновлюватися, а заповненість готелів вже сягає 30%. В результаті, ми можемо мати негативний вплив на короткотермінову оренду житла типу Airbnb, через необхідність дотримання жорстких стандартів гігієни, наприклад. До речі, ви чули, що в Греції запустили вебсайт, де можна побачити популярні пам'ятки, не виходячи з дому? Відвідувачі можуть замовити віртуальну екскурсію по Корфу безкоштовно, подивитися археологічні музеї, пролетіти над пляжами, послухати грецьку музику та дізнатися про національну їжу.
2
Онлайн vs Офлайн
Що ж, мені здається, це гарний час для зростання всіх цифрових послуг в Україні. Український сектор електронної комерції швидко відновився після економічної кризи у 2014-2015 роках і за останні три роки сягнув до 30% щорічного приросту. Це один з найвищих рівнів у Східній Європі. Незалежно від жорсткості обмежень, карантинні заходи дозволяють електронній комерції України залишатися дійовою. На мій погляд, під час цієї кризи люди привчаться купувати більше в Інтернеті — на Prom.ua, одному з найбільших онлайн ринків збуту в Україні, кількість замовлень вже зросла. Але зараз переломний момент, люди пристосовуються до нового способу життя: багато хто перейшов на віддалену роботу. Очевидно, якщо багато магазинів закриті, величезна кількість людей шукатиме товари в Інтернеті. На цей час не зрозуміло, що буде з реальною купівельною спроможністю населення.


Здається, що всі онлайн-сервіси, які швидко розвиваються в останні роки в Україні, повинні отримувати надприбутки, коли їх традиційні конкуренти змушені закривати чи зменшувати продажі через карантинне «блокування» по всьому світу, правда? Це може бути найкращим моментом продемонструвати конкурентні переваги онлайн шопінгу широкому колу споживачів. Онлайн-сервіси — від електронної комерції, експрес-доставки та онлайн-навчання, телемедицини та державних послуг — зараз мають великий попит. Багато інтернет-сервісів навіть обвалилися під валом замовлень. Неможливо передбачити, як виглядатиме галузь, коли повернуться офлайн конкуренти. Можливо, навіть, що "традиційний" бізнес матиме "ренесанс". Класичні школи, безумовно, нікуди не дінуться, але вони, на мою думку, модернізуються. Вони не перейдуть повністю в Інтернет, але цифрові технології будуть використовуватися набагато активніше. Це не заміна, а доповнення новими методами традиційного формату. Робити завдання у своєму смартфоні стає зручніше, ніж у ноутбуку.
"Що стосується середньої школи, я вважаю, що соціальна активність, ви знаєте, дружити, спілкуватися - те, що ви отримуєте, перебуваючи там фізично — це абсолютно незамінне"
Білл Гейтс
Microsoft
"Навчання в Інтернеті фактично вимагає більших фізичних та емоційних витрат. Насправді клієнти хочуть приділити час розробці проєкту, ходити на реальні заняття, де немає дітей, подружжя тощо. Люди пристосувалися працювати в Інтернеті, але їм дуже важко залишатися вдома увесь час і зосередитися на своїх проєктах у вільний час. Тому я не вірю, що майбутнє полягає лише в онлайн-освіті. Це може бути змішаний підхід"
Ганна Петрова
Startup Ukraine
3
Світ на порозі глобальних змін
Люди з часом повернуться до роботи та вітатимуть можливість знову поспілкуватися та зустрітися віч-на-віч. Багато людей зараз усвідомлюють, наскільки ефективними вони можуть бути вдома за допомогою відеоконференцій, служб обміну повідомленнями та іншого софту. Кожен з нас розуміє, що не кожна подія чи зустріч вимагають подорожей чи тривалого переміщення. Віртуальна діяльність та онлайн сервіси повинні залишатися чудовим варіантом для подальшого розвитку, на мою думку.


Людям доведеться адаптуватися до нових технологій. Багато професій трансформуються. Я впевнений, що зараз багато з них будуть автоматизовані. Уявіть, якщо, наприклад, доставка товарів взагалі б не залежала від того, чи є кур'єри на ринку праці та чи всі вийшли на роботу через негоду. Що ж, поки ми всі залишаємося вдома, наші роботодавці певно з'ясовують, хто працює гірше, а хто взагалі не справляється без постійного нагляду. Оренда офісу дорога, і це досить великий внесок у бізнес з боку роботодавця. Тому ті, хто ефективно працює вдома, стануть справді цінним надбанням у майбутньому. Але криза не знищить творчі професії, оскільки люди все одно захочуть відвідувати події наживо. Багато музикантів та артистів все більше досліджують онлайн-платформи та інші маркетингові канали.


Процес відхилення від глобалізації триває вже десятиліття і впливає на всі аспекти нашого життя. Україна взяла курс на євроінтеграцію і тому повністю залежить від міжнародної кон'юнктури. Але тепер увесь сучасний світ зіткнувся з першою економічною кризою, спричиненою глобальною пандемією. Як бачимо, на жаль, страхи перед невизначеністю та надмірним впливом нових технологій підштовхують країни до протекціонізму. Міжнародні інвестиції стали головною галуззю світової економіки, але зараз обмежені торговими війнами. Швидше за все, компанії, які раніше були бенефіціарами глобалізації, прагнутимуть локалізувати своє виробництво та тиснутимуть на уряди щодо закриття кордонів.


По суті, боротьба з епідемією повинна була збільшити довіру до науковців та медичних працівників. Однак, як з'ясували європейські економісти, попри повну довіру до науки, населення багатьох країн не змогло зрозуміти що було правдивою інформацією про вірус та епідемію, а що ні. Так, у березні, коли Covid-19 дійшов до Європи, майже половина громадян недооцінила небезпеку вірусу — як його медичну, так і економічну загрозу. Можливо, їх спантеличив надлишок наукової та псевдонаукової інформації — публікації некваліфікованих наукових статей та звернення блогерів. Але, на мою думку, основні проблеми браку довіри, мабуть, ще попереду, і все залежатиме від того, наскільки швидко влада та вчені зможуть впоратися з епідемією. Україна встановила жорсткі карантинні заходи майже водночас, коли на початку березня було змінено уряд. Основним завданням було встановлення контролю над епідемією, оскільки не було достатньо економічних ресурсів для підтримки населення і важливо було не втратити єдиний цінний ресурс, що залишився — колективну довіру.

"У ці непевні часи, коли наші уряди впроваджують рішення, що базуються на зборі даних, ми повинні розуміти, як обробляють наші персональні дані та до кого вони потраплять після закінчення епідемії. Технології конфіденційності повинні стати стандартом для підприємств і урядів, щоб гарантувати, що ми найкраще оснащені для безпечного використання персональних даних у випадку наступних криз"
Саманта Штейн
QED-it
В Україні протягом останніх 5 років громадянське суспільство досить сильно зміцніло, щоб протистояти владі при загрозі громадянським правам та неправомірного посилення державного контролю, що може бути виправдано потребою захисту населення від вірусу. Але, безумовно, будуть уряди та компанії, які цим знехтують. Я думаю, що для розв'язання цих проблем нам потрібно докорінно переписати правила глобалізації. Здоров'я, добробут, трудові права та навколишнє середовище повинні бути скоординовані та ще більше захищені міжнародними стандартами.


Ця пандемія виявила необхідність вдосконалення сфери охорони здоров'я, використання хмарних сервісів та телемедицини. Тож, я припускаю, охорона здоров'я буде тією сферою, до якої наразі буде прикутий найбільший інтерес. Ми навіть можемо спостерігати так звану «медичні перегони», коли світові лідери боротимуться за нові таланти та технології, що сприятимуть розвитку медицини. В галузі охорони здоров'я буде збільшення витрат на все — від лікарських засобів до лікарняної допомоги, а тягар в основному ляже на уряди та платників податків. Телемедицина роками намагається реалізувати свій потенціал, щороку намагаючись побороти прихильність пацієнтів до старомодних бюрократичних процедур, і, можливо, зараз їй випав шанс на успіх.

"Пандемія коронавірусу спричинила економічні та соціальні витрати через відсутність адекватних систем охорони здоров'я та соціального забезпечення у всіх країнах"
Маттео Лукчезе та Маріо Піанта
Scuola Normale Superiore, Флоренція, Італія
Як не дивно, зараз легше передбачити, що станеться у відносно віддаленому майбутньому, ніж у найближчі місяці. Зрозуміло, що світова економіка з часом одужає від кризи, в яку її загнала пандемія. Темпи її відновлення та розміри шкоди залежатимуть лише від того, наскільки швидко та якою ціною вдасться зупинити вірус. У будь-якому випадку, швидше за все, це не буде життя, до якого всі звикли. Але я чесно вірю, що якщо ми навчимося з готовністю сприймати зміни, що постійно відбуваються в нашому житті, то, можливо, ми навіть перестанемо їх помічати.
Олександр Замковой
Засновник Doing Business UA, автор Ukrainian Unleashed, журналіст та економічний оглядач (FB)
Інформаційно-аналітичний сайт informer.od.ua є медійним проектом ГО "Інститут політичної інформації".