Бібліотеки на Херсонщині: реформувати чи ліквідувати?
В Україні зараз відбувається багато реформ. Але критикуючи зміни в правоохоронній системі, обговорюючи перспективи дистанційної освіти чи висвітлюючи досягнення реформи місцевого самоврядування часто забуваємо про важливу сферу – культуру. З введенням карантинних обмежень та вимушеною самоізоляцією поменшало вигуків про те, що музика, фільми та книжки нікому не потрібні та людина легко обійтися й без них. Однак існування деяких культурних закладів досі є предметом суспільних дискусій.
20 грудня 2019 року на сесії Херсонської міської ради був затверджений перелік об'єктів малої приватизації, які перебувають у комунальній власності міста та підлягають приватизації. Серед іншого в списку опинились дві міські бібліотеки. Причиною такого рішення була названа неефективність роботи діючих закладів, хоча конкретних прикладів депутати надати не змогли. Ніхто не аналізував, як працює бібліотечна мережа і що в ній змінилось останнім часом.
« Має бути розуміння, хто займається оптимізацією. Так в грудні міський голова створив комісію, яка має досліджувати об'єкти соціально-культурного призначення з приводу якості надання ними послуг для громадян. Ця робоча група має надати рекомендації органам місцевого самоврядування щодо подальшої долі бібліотек. Ця комісія має статус дорадчо-консультативного органу. Її рішення не мають законної сили, а є виключно рекомендаціями для органів місцевого самоврядування. Добре, що така комісія була створена, можливо деякі бібліотеки й справді потребують реформування та оптимізації. Однак погано те, що до неї не були включені ні представники бібліотек, ні представники громадськості,» - каже голова Громадської ради при Херсонському міському голові Олександр Мошнягул.

Олександр Мошнягул
Будь-які кроки в цьому напрямку мають спиратися на консультації фахівців, що обізнані в бібліотечній галузі. Саме такі люди зможуть обґрунтувати свою позицію та запропонувати варіанти виходу з ситуації, що склалася. Якщо ж ті, хто призначений експертами, не розбираються в поставлених перед ними завдання[, малоймовірно, що отриманий результат принесе користь громаді. Фактично, доля подальшої роботи книгозбірень опинилася в руках депутатів міськради, не всі з яких ретельно досліджували це питання.
Одна з бібліотек, які підлягають ліквідації, була відкрита в 2016 році. Її створили на прохання жителів мікрорайону Острів. Люди скаржились на те, що їм бракує культурних закладів в околицях. Рішення про створення бібліотеки ухвалили депутати цієї ж каденції. А вже за три роки потому вони вирішили, що заклад, якого нещодавно так потребувала громадськість, є непотрібним. Не дивно, що «бібліотечне питання» викликало широкий суспільний резонанс в місті та стало причиною гострих дискусій в соціальних мережах.
В останні кілька років у бібліотеках, які пропонується закрити, був проведений капітальний ремонт. Всі приміщення знаходяться в гарному стані, повністю замінена сантехніка, кабінети обладнані новими меблями. Так на здійснення ремонту у бібліотеці № 24 тільки в 2019 році було витрачено бюджетних коштів на півмільйона гривень. Представники бібліотек вважають, що приймаючи рішення про оптимізацію, необхідно враховувати багато факторів.
Важливо поцікавитися інтересами населення, розглянути шляхи модернізації бібліотечної системи та знайти альтернативи для їх розвитку. Приміщення, які перебувають на балансі громади, мають передусім слугувати їй, а не за першої-ліпшої можливості здаватися в оренду. Деякі навіть угледіли в діях міських депутатів усвідомлені дії спрямовані на те, щоб передати приміщення в приватні руки та заробити на них.
«На думку деяких депутатів Херсонської міської ради, бібліотеки мають бути ліквідовані та закриті, а працівники - скорочені. Не ведеться мови про продовження роботи, поповнення бібліотечних фондів. Але «оптимізація», це, передусім, модернізація, підтримка бібліотек, вироблення нових програм щодо створення майданчиків для спілкування, культурного розвитку. Частина місцевих депутатів не мають уявлення про роботу бібліотек, вважаючи що це сховище для книг радянського зразка. Забуваючи що сучасні бібліотеки виконують функції інформаційних центрів, де крім зберігання книг надаються електронні послуги, створюються можливості проведення виставок, семінарів, різноманітних тренінгів», - зазначає очільниця профкому Херсонської централізованої бібліотечної системи Ольга Матвєєва.

Ольга Матвєєва
Збереження бібліотек стало «наріжним камнем» в багатьох населених пунктах. Після реформи місцевого самоврядування більшість таких закладів стала утримуватись за рахунок місцевих бюджетів. Багатші громади знаходять можливості фінансування культурних просторів, до яких належать й бібліотеки. Однак є й бідніші міста та села, де зараз рахують кожну копійку. Сфера культури зазвичай отримує гроші тоді, коли всі інші базові потреби громади закриті. На жаль, навіть з цим можуть впоратися далеко не всі.
Будь-яка ліквідація того чи іншого закладу має бути продиктована не тільки фінансовою доцільністю, але й суспільною. Одна річ, закрити бібліотеку в маленькому селі, де книжкові фонди не оновлювались понад п'ятдесят років а єдиний бібліотекар працює на чверть ставки. Інша річ – припиняти роботу закладу, який є центром культурного дозвілля для всього села чи невеликого міста. Або, принаймні, має площі та потенціал, щоб таким стати.
Бібліотечна система України потребує реформ. На це треба час, гроші, однак просто закривати заклади – не вихід. Значно простіше підлаштувати під суспільні потреби існуючі приміщенні, а не зводити їх з нуля. У європейських країнах бібліотека, передусім, громадський простір, а не архів морально застарілих книжок. І чимало бібліотек в нашій державі вже пішли таким шляхом.
Текст та візуалізація
Марія Шевчук
Інформаційно-аналітичний сайт informer.od.ua є медійним проектом ГО "Інститут політичної інформації".