Cтратегічне планування в громадах: на що звернути увагу?
В рамках реформи місцевого самоврядування, територіальним громадам варто вчитись покладатись лише на себе. Зараз вони отримують інфраструктурні субвенції (сума яких, зі збільшенням кількості ОТГ, з кожним роком зменшується), можуть розраховувати на державні програми. Проте всі розуміють, що це лише тимчасова підтримка, яка допомагає громадам стати на ноги. Вони стали відповідальними за велику кількість суспільно-важливих сфер і подекуди їм дуже важко зорієнтуватись в своїх пріоритетах.
Визначити їх мають задокументовані стратегії розвитку, які на сьогодні прийняті в 11 територіальних громадах Одеської області. Ключовим підходом в них є залучення мешканців. Раніше була поширеною ситуація, коли міста обласного значення, розробляючи стратегічні плани, замовляли їх у експертів, платили їм гроші. Зокрема й Одеса кілька таких стратегій розробила за минулих років, але їх не вдалось втілити в життя. Правильний підхід передбачає розробку стратегій громадою, а не найнятими фахівцями.
Правильний процес планування подекуди буває важливішим, ніж сам документ чи результат цього процесу. Залучаючи місцевих жителів, знаходиться дуже багато речей, на які в першу чергу не звертаєш уваги. Важливим бонусом є те, що розроблений таким способом документ в громаді сприймається як свій. Активні мешканці відчувають свою причетність до процесу реформування. Ставлення до подальшої роботи в них зовсім інше, поважніше. Адже вони розробили, виносили проект, який під їхнім впливом ухвалили місцеві депутати.
Реформа місцевого самоврядування передбачає, що люди та влада на місцях будуть самі відповідати за свій добробут. Децентралізація допомогла територіальним громадам вирішити болючі проблеми, якими ніхто не переймався десятиріччями. Ремонти шкіл, дитячих садочків, реконструкція дорожнього покриття, встановлення вуличного освітлення… Такі успіхи, загалом, типові для ОТГ Одеської області та України загалом. Однак щоб досягнути їх, довелось докласти чимало зусиль.
«Ті громади, які пішли вперше, змогли отримати додаткові фінансові ресурси, повноваження для вирішення проблем за власної ініціативи. Адже головна мета реформи це не просто «Давайте когось із кимось об'єднаємо». Найголовнішим завданням є максимально децентралізувати повноваження, сконцентровані в системі виконавчої влади та передати їх на рівень громад. За ними мають бути закріплені всі повноваження, щоб 90 % питань вирішувались на місцях й не потребували звернень до керівництва району чи області. Щоб люди в селах не просили дайте нам гроші на ремонт дороги чи водогону,» - каже заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України В'ячеслав Негода.

В'ячеслав Негода
Процес планування передбачає щоб в громаді знали про те, що розробляється стратегія розвитку. Треба інформувати жителів та дати їм можливість долучитися до цього процесу. Цікаво це комусь чи ні, але люди повинні мати інформацію. Коли вони вже знають, то мають право висловити свою думку щодо того, як має розвиватись громада. Вони можуть вплинути на прийняття того чи іншого рішення, аргументувати його необхідність або зайвість.
Мешканці починають краще спілкуватись з місцевою владою: головою територіальної громади, старостами, місцевими депутатами. Всі варяться в одному котлі, пересікаються на постійних зустрічах, які не проходять за один день. Відбуваються засідання робочих груп, де люди мають можливість почути один одного, адже у всіх є свої сфери інтересів. Більшість новостворених громад не мають історії спільного життя. Це нові адміністративно-територіальні одиниці, які в такому форматі ніколи не працювали.
На шляху стратегічного розвитку треба вирішити багато питань. Не знаючи точну кількість мешканців важко спланувати навантаження на інфраструктуру, школи, дитячі садки, інженерні комунікації. Так, наприклад, в Авангардівській громаді людей фактично проживає більше, ніж зареєстровано. Офіційно там мешкає близько десяти тисяч, але вони складають лише третину населення.
В громаді неофіційно, за різними підрахунками, проживає близько тридцяти тисяч людей. Це ті, хто приїжджає сюди працювати, але ніяким чином цей факт не документує. Частина підприємців, що працюють на «7-му» кілометрів, зареєстровані десь на Черкащині та Кіровоградщині й сплачують податки туди. В результаті територіальна громада недотримує грошей на покращення побуту тих людей, що там проживають.
«Існує багато проблем в громад, вирішення яких потребують всі, на них і варто зосередитись. Найболючіші точки, можливо, є сенс два-три роки не чіпати, бо частина людей зацікавлена в різних рішеннях. Правильне реагування на них допоможе уникнути тих проблем, що є зараз. У більшості ОТГ одною з найголовніших проблем є пасивність мешканців. Це сумний результат, але це треба усвідомити. Людей, що критикують владу багато, це для нас стало традиційно. Але серед них дуже мало тих, які готові пропонувати шляхи вирішення проблем не кажучи про те, щоб щось робити самим. Влада подекуди пропонує, давайте свої пропозиції й не отримує відгуків», - зазначає експерт з питань регіонального розвитку Віктор Бондарук.

Віктор Бондарук
Поступово починають створюватися робочі групи серед населення. Гарним прикладом є місто Березівка, де молодь активізувалась та створила для себе спортивний майданчик. Це Авангардівська ОТГ, де зібрались потужні підприємці та радять, що потрібно робити для розвитку. В останній рік багато громад починають вносити до планів громадський бюджет участі. Наприклад, Куяльницька громада прийняла положення про конкурс, Любашівська громада співпрацює з молоддю, активно радиться з Одеським регіональним офісом розвитку місцевого самоврядування, як розписати положення. Це суттєва зміна, адже донедавна такі факти спостерігались тільки у великих містах.
Текст та візуалізація
Марія Шевчук
Made on
Tilda