Сарата: об'єднання громади заради історії
Кілька однодумців змінюють ставлення громади до минулого та формують майбутнє.
Одеська область — одна з найбільших в Україні, проте, попри велику кількість унікальних природних та історичних пам'яток, розвиток економіки завдяки туризму практично відсутній у невеликих містах чи селах. Навіть туристичні агенції пропонують відпочивальникам лише кілька маршрутів — до лісів Саврані, риболовецького Вилково з південними курортними селами або ж подорожі до Білгород-Дністровської фортеці. При цьому поза увагою залишається безліч невеличких селищ і містечок.

Виправити ситуацію вирішили мешканці одного такого міста — Сарати. Уже близько двох років його активісти роблять усе можливе, аби на мапі Одеської області з'явилася нова туристична точка.
Непроста історія
Заснував Сарату у 1822 році німецький пастор І. Ліндль. Разом із ним на півдні від Одеси оселилилася його патства, а також ще кілька католицьких сімей з Баварії і лютеран із Вюртемберга. Поселення стрімко розвивалося — у 1823 році в Сараті побудували першу школу, а згодом церкву Євангельських християн з єдиним у Бессарабії органом. У 1844 році на кошти колоніста К. Ф. Вернера було збудоване перше у регіоні педагогічне училище. У ньому готували вчителів для сільських церковно-парафіяльних шкіл німецьких колоній, а також писарів і землемірів.
Містечко розвивалося аж поки у 1940 році з нього не поїхали усі німці. Вони повернулися до Німеччини, а отримали змогу приїхати знову до Сарати лише у 80-90-х роках наприкінці ХХ століття вже у туристичних групах. Але нічого окрім занедбаних і зруйнованих споруд гості не побачили — місто втратило свою особливість і було цікавим лише тим, хто в ньому жив.
Врятувати пам'ятки
Ще у дитинстві на туристичні групи іноземців звернула увагу місцева мешканка Ольга Небольга. За її словами, на той час у школах мало розповідали про історію рідного краю, а старше покоління переважно згадувало події Другої Світової війни, але аж ніяк не давнішу історію.
У нас є музей з гарною експозицією, але і він був занедбаний, школярі туди не ходили. Вже згодом я познайомилася з істориками, краєзнавцями та однодумцями, котрі бережуть втрачену пам'ять. Разом ми вирішили її відновлювати.
Ольга Небольго
Реалізовувати ідею почали у рамках роботи громадської організації «Злагода», котру створили у 1998 році для організації подорожей для іноземних туристів. Тоді гостям така допомога виявилася непотрібною. Тож організація свою діяльність призупинила до 2017 року, коли активісти не згадали про неї та не вирішили завдяки ній рятувати історію.

Перш за все команда підготувала інформаційні таблички для кожної німецької будівлі. Історичні довідки на них зазначені української та німецькою мовами. Створити та розмістити таблички команді допомогла місцева влада. Наступним кроком стала робота над тематичною екскурсією, як для туристів, так і для місцевих.
У нас великі плани — відбувати педагогічне училище, від котрого зараз залишилася лише стіна. Ми мріємо створити в ньому культурний центр, де б охочі могли співпрацювати з європейськими проєктами, вивчати німецьку. Також відкрити тематичні ресторани, готель, розробити туристичний маршрут на вихідні — це не лише б приваблювало гостей, але й створювало б нові робочі місця та допомогло б залишатися молоді в Сараті — нам дуже потрібні фахівці в команді, але і вони мають закохатися у це місце та його надбання..
Ольга Небольго
Реставрація старовинного німецького кладовища.
Активістка розуміє, що проєкт довготривалий та масштабний. Розпочинати роботу над ним команда вирішила з реставрації музею. Допомогти з цим готові в об'єднані німців Бесарабії.
В музеї немає опалення, сучасної вбиральні — ми прагнемо реалізувати великий проект, але він і про такі буденні, але важливі речі, як належні та комфортні умови для перебування», — пояснює Ольга.
За її словами, поступово громада починає змінювати своє ставлення до історії та засновників містечка. За ініціативи команди, вже зараз у школах факультативно почали вивчати історію рідного краю. А у червні цього року в Одесі Ольга разом з однодумцями провела великий Форум німців Бесарабії. Протягом цілого дня науковці розповідали про історію краю та популяризували ідею проєкту про збереження та розвиток Сарати.

Серед гостей були студенти, екскурсоводи, представники німецьких організацій. Команда переконана, що такі кроки важливі не лише для проєкту, а й загалом для розвитку між культурними та освітніми проектами, між Україною та іншими країнами не лише у обласних центрах. І хоч для цього потрібні кошти меценатів або успішне соціальне підприємництво, залучення допомоги з боку влади. Але приклад Сарати доводить, що й без цього можна рятувати історію та розвивати місто. Просто дещо повільніше.
Форум німців Бесарабії
Текст підготувала:
Ірина Чиркіна
Made on
Tilda