Неформальні проекти у сфері освіти в Одесі
проект 15×4
15×4 – це рух молодих вчених і поціновувачів науки, які вживають некомерційних заходів у містах чотирьох країн (Україна, Росія, Молдова та Німеччина). Проект охопив багато міст України: Харків, Київ, Одесу, Чернівці, Львів, Дніпро та Хмельницький.

Все починалося дуже просто: кілька друзів у Харкові вирішили обмінюватися своїми знаннями від прочитаних книг і статей в Інтернеті. Вони запросили знайомих послухати лекції. Так утворився харківський бренд, який охопив усі інші міста, у тому числі – Одесу.

«Ми організуємо безкоштовні освітні зустрічі, на яких чотири лектори читають чотири лекції, кожна – п'ятнадцять хвилин. Наша мета – просувати ідею популяризації науки та зробити знання доступнішими», – каже Олександр Карлов, координатор проекту в Одесі.

І це дуже цікавий формат, зважаючи на реформування системи освіти в Україні. З'являються нові формальні та неформальні ініціативи, за допомогою яких робиться дуже багато у сфері популяризації науки та доступності освітніх послуг для широких верств громадян.
Олександр Карлов
Олександр Карлов
«Рік тому я замислився про те, що в місті немає майданчика, де можна послухати науково-популярні лекції, поставити питання, обговорити почуте. Я та ще кілька людей вирішили створити бренд 15×4 в Одесі. Ми провели вже 21 зустріч (на початок грудня 2017 року. – Авт.) і продовжуємо розвиватися. Виступаємо у різних локаціях, не прив'язані до конкретного місця та зацікавлені у партнерстві з іншими науково-популярними проектами», – підкреслює Олександр Карлов.
На сьогоднішній день локація, де відбуваються зустрічі 15×4, – це сучасна бібліотека у центрі Одеси, яку перебудували нещодавно. Поява таких місць (СОУПів, коворкінгів у бібліотеках зокрема) також є важливим етапом реформування освітньої системи в Україні.

Про формат зустрічей розповів лектор і координатор одеського бренду, студент 6-го курсу Одеського національного медичного університету Євген Тарасов.

Євген Тарасов
«Формат 15×4 – це розповісти складне просто. Ми "проганяємо" лекції на репетиціях, аби було зрозуміло, про що хоче розповісти лектор. І це різні теми: технічні, гуманітарні, природничі. Лектором може бути людина, яка займається наукою у лабораторії, а може бути й учень, який захопився якоюсь темою до такої міри, що готовий розповісти про неї іншим», – каже Євген.
До нас приходять і школярі, і студенти, й бабусі


Лекції 15×4 здебільшого відвідують школярі та студенти, але іноді приходять і дорослі люди, яким цікаво почути щось нове про Римську імперію, французький Іноземний легіон, епідемії у світовій історії чи специфічні хвороби у рослин (такі теми були на останній зустрічі 30 листопада 2017 року в Одеський бібліотеці ім. М. Грушевського).

«Ми раді бачити на наших заходах найрізноманітніших людей і намагаємося тримати баланс між наукою та популяризацією. Не завжди це виходить на сто відсотків. Якщо дуже складна тема, то спікер пояснює окремі терміни, робить підводку до теми. Ми намагаємося робити так, аби було зрозуміло пересічній людині. Наш формат – доповнення до класичної освіти у школі, у вищому навчальному закладі», – каже Олександр.
Олександр Карлов
Лекції супроводжуються питаннями та обговоренням. Як правило, одному лекторові ставлять питання протягом 5–7 хвилин, але часто вже після офіційного закінчення зустрічі слухачі продовжують спілкування з лектором у кулуарах.

Виступи записуються та вивішуються на Ю-туб-каналі. Їх можуть використовувати як навчальний матеріал ті, хто не був присутнім на зустрічі. Також це приваблює нових волонтерів та сприяє популяризації ідеї проекту. Фактично ці відеолекції можуть стати у нагоді навіть учням чи студентам, які вивчають ту чи іншу тему.

Євген Тарасов
Мотивація участі

Проект 15×4 є некомерційним, тобто його учасники (спікери, організатори) виконують свою функцію на добровільних засадах. Що їх мотивує опікуватися цією справою?

«Я координатор і лектор одеського бренду 15×4. Мені подобається ділитися знаннями. У майбутньому, сподіваюся, що стану викладачем, тому вирішив взяти участь у проекті. Коли я готувався до першого виступу, то думав, що це дуже складно, і ніхто нічого не зрозуміє. Але завдяки репетиціям ми відкоригували лекцію – і слухачам вона сподобалася. Сподіваюся, що є певний вплив подібних заходів, і ми недарма популяризуємо науку та робимо її більш "живою" та доступною для людей», – каже Євген Тарасов.

Прочитати лекцію може кожен. Але є й умови, про які розповів Олександр.

«У нас немає обмежень щодо регалій чи освіти. Головне, щоб людина прийшла на репетицію, була готова покращувати лекцію та працювати з матеріалом», – підкреслює Олександр.

Павло Майборода, вчитель історії та дослідник періоду пізньої Римської імперії, приєднався до проекту як лектор. Він вважає, що такий формат затребуваний у слухачів і компенсує лакуни знань, які є як у школярів, так і у студентів.

«Я сюди приходжу як дослідник. Припустимо, я досліджую якусь вузьку тему. За результатами я напишу статтю. Але скільки людей її прочитає? 5–6, а може – 10. А скільки подивиться відео на Ю-тубі? Може, й сто тисяч. Тому треба просувати наукові досягнення у маси. Я вважаю, що 15×4 якраз такий проект, де я можу зрозуміло розповісти про ті теми, якими я займаюся як історик-дослідник», – розповідає Павло Майборода.

Павло Майборода
Ми запитали Павла, чим цей формат приваблює молодих людей, у тому числі його шкільних учнів, які також ходять на подібні лекції.

«Цей формат приваблює простотою подачі матеріалу, молодіжним складом лекторів, тим, що безпосередньо можна поставити лектору питання», – вважає вчитель.

Організатори 15×4 впевнені, що такі заходи мають бути безкоштовними для слухачів: поточні витрати ініціатори компенсують самі. Що стосується популяризації, то навіть без спеціальних зусиль і реклами лекції надзвичайно відвідувані. За словами Олександра, все досить просто: цікаві лектори та проста подача матеріалу, живий контакт і розмаїття тем, яких торкаються лектори.

Таким чином, цей проект – наочна ілюстрація того, як в умовах кризи формальної освіти виникають неформальні освітні ініціативи, які відіграють важливу роль у формуванні та самоосвіті людей найрізноманітнішого віку.

Реформування формального сектору освіти та запровадження нової якості освіти – це тривалий та складний процес. Втім неформальний сектор, який розвивається поза межами традиційних форм освіти, демонструє, що саме спроможні зробити декілька активістів, маючи мінімум ресурсів, але й бажання долучити широкий загал до популяризації науки в її багатосторонніх проявах.
Текст та візуалізація
Павло Колотвін
Станіслав Кінка
Made on
Tilda