Думай глобально – дій локально
Коротке керівництво одеського чесноковода по завоюванню світу
Вирощування чесноку в Україні зараз стрімко зростає і розвивається. І якщо ще кілька років тому про його виробництво, як ринку глобально не йшлося, то сьогодні галузь вже на перехідному шляху від ринку приватника до ринку виробництв. Багато хто говорить про перспективи і можливості, але мало хто знає про реальні проблеми виробників часнику.

Ми вирішили детальніше вивчити проблематику і звернулися за допомогою до людини, який більше 10 займається виробництвом часнику в Україні. Ян Мішкевич – людина яка все знає про цей різновид фермерства. Сьогодні його часник поставляється в Канаду і планує вийти на ринки ЄС.

Ян Мішкевич та його врожай
Спочатку локально – потім глобально

Багато українських фермерів та виробників часнику хочуть відразу виходити на глобальні ринки і сьогодні це додатковий стимул для збільшення виробництва. Таке бажання підкорити світ саме собою є хорошим стимулом, але часто при цьому не береться до уваги важливість послідовності і локальний розвиток.

Ян Мішкевич зазначає, що тільки 20-30% врожаю може бути експортовано на ринки ЄС та інших країн, оскільки експорт вимагає найвищої якості, безпеки продукції та якісної упаковки. А проблема багатьох фермерів в тому, що сподіваючись на експорт, як панацею забувають про системність виробництва в принципі.

«У перші роки ми вирощували і інші культури, в основному овочі борщового набору, але потім вибрали стратегію вирощування нишевой моно культури, і вибрали часник – говорить підприємець, - рік за роком ми вдосконалювали технології вирощування, вивчали досвід інших країн і налагоджували канали збуту. Спочатку продавали продукцію через оптові ринки і мережі супермаркетів всередині країни, а останні 5 років здійснюємо і експортні поставки».

Досвід і нетворкінг

Ще одна проблема українських виробників часнику та фермерів – відсутність досвіду. Близько 80% українського часнику вирощено в приватних господарствах, тому дуже мало реальних практичних кейсів в промисловому виробництві, якими можна ділитися і вчиться на них. Тому спілкування з зарубіжними колегами дуже важливе. Воно допомагає як набратися досвіду, так і вивчити потреби ринків.

У 2013 році «часникові стартапери» відвідали міжнародний світовий конгрес чесноководів в Іспанії. Там вони познайомилися з десятками колег з різних країн. Всього у форумі брали участь представники 120 країн світу. Такий нетворкінг краще дозволяє зрозуміти атмосферу на ринку. З тих пір щорічно у планах фермерів з Одеської області відвідування конференцій по всьому світу.

Сьогодні «Агропатріот» Яна Мішкевича не тільки розвиває власне виробництво, а й працює над створенням ринку часнику. Для всіх бажаючих в Україні працює програма «Школа чесноководів». Організатори беруть на себе витрати на навчання. Як правило, зустрічі проходять 1 раз на місяць. На них учасники школи, прості фермери, отримують практичні рекомендації по вирощуванню часнику, слухають запрошених лекторів. Також, є і агрономічний супровід. Кожен учасник може зателефонувати і задати своє питання, переслати фото поля, продукції і вирішити, таким чином, своє завдання віддалено. За весь час існування школи в ній взяло участь близько ста фермерів з усієї України.

«Це можуть бути люди з 50 сотками або 20 гектарами. Головне - це їх зацікавленість»

Техніка vs ручна праця

У виробництві часнику високий рівень ручної праці. Тут неможливо обійтися трьома операторами і трактором, як у випадку зі збором цибулі. Високий рівень ручної праці, таким чином, робить цей продукт особливим і досить дорогим, хоча й експерти застерігають від експлуатації міфу про позамежну рентабельність часникового бізнесу.

«Якщо ви хочете впоратися з більш менш великими площами, то без техніки не обійтися. Якщо це 5-10 гектар, то часник можна вирощувати і вручну. Але для великих площ потрібно професійне обладнання. У нас є спеціальні трактори, комбайни, збиральні машини і саджалки. У якийсь момент ми зрозуміли, що техніка – це ключовий момент у вирощуванні часнику, і почали нарощувати парк техніки», - говорить співрозмовник.

Після того як фермери обзавелися професійною технікою розвиток не зупинився. В даний час готується до запуску перший в Україні спеціалізований склад по зберіганню і переробці часнику. Виробничі потужності розраховані на обсяг в тисячу тонн. У 2017 році закінчується будівництво цього об'єкта, більш того в цьому році він вже працював на приймання врожаю.

«Одне із завдань цього об'єкта – це переробка третього сорту. Як і всі, хто вирощує часник, ми стикаємося з проблемою реалізації некондиційної продукції. Для такого часнику ми запускаємо лінію переробки, щоб отримувати сушений часник, консервований часник, пасту, та ін», - розповідає Ян Мішкевич.

Поінформованість та відкритість до можливостей

Далеко не всі експортні квоти, які визначені ЄС для України були використані вітчизняними експортерами. На думку експертів українські виробники, особливо малого та середнього рівня, недостатньо інформовані про можливості, які у них виникли після підписання Договору про Асоціацію з ЄС.

Щорічно українські фермери можуть поставляти 500 тонн часнику до ЄС за вигідними умовами. Проте останні роки квота не заповнюється.

Часникове поле в Одеській області
Ангела Бочі, аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень, підкреслює, що експортні квоти залишалися закритими через невідповідність продукції українських виробників стандартам ЄС. Однак в даний час експортери зацікавлені в тому, щоб відповідати стандартам, привести документацію в порядок і вийти на європейський ринок. Крім того грає роль і відсутність стратегічного менеджменту, а також цілеспрямованої реклами на європейських ринках.

Одеські виробники часнику розповідають, що же експортують свою продукцію в Канаду і знаходяться на фінальній стадії отримання сертифікації GlobalGAP

У планах у одеських чесночників збільшення якості отримуваної продукції і ассорименту, вихід на нові ринки країн ЄС та підвищення культури виробників часнику за допомогою участі в школі чесноководів.

Текст та візуалізація
Павло Колотвін
Станіслав Кінка
Made on
Tilda