Одеса здебільшого знана своїм курортно-оздоровчим потенціалом, культурою та мистецтвом. Проте сучасний світ важко уявити без розвитку техніки, зокрема робототехніки. Найбільша в Україні науково-дослідна лабораторія мехатроніки та робототехніки під назвою MirONAFT розташована саме в Одесі, при Одеській національній академії харчових технологій (ОНАХТ).
Свою історію цей структурний підрозділ академії веде від профільного факультету, який був одним з найпотужніших у минулому. У нинішній формі лабораторія існує з осені 2013 року і має чимало конкретних проектів з перетворення міста.
Свою історію цей структурний підрозділ академії веде від профільного факультету, який був одним з найпотужніших у минулому. У нинішній формі лабораторія існує з осені 2013 року і має чимало конкретних проектів з перетворення міста.
Віктор Єгоров
Рецепт успіху: потужна база та міжнародне партнерство
Зовсім не часто можна знайти лабораторію, яка розробляє різні рішення у сфері роботизації на базі регіонального вищого учбового закладу. Проте невисокий рівень фінансування не став перешкодою для одеського «Міронафту».
«Міронафт» (MirONAFT) — це наш офіційний хештег, яким ми маркуємо публікації та пости про нас у соціальних мережах. Він розшифровується як «мехатроніка і робототехніка» плюс класична абревіатура назви нашого навчального закладу. Ми лабораторія, що знаходиться на базі Одеської національної академії харчових технологій. Взагалі, повна назва — Науково-дослідна лабораторія мехатроніки і робототехніки. На сьогодні вона визнана найбільшою в Україні. «Це і почесно, і приємно, але також покладає на нас і велику відповідальність», — каже науковий керівник лабораторії Віктор Єгоров.
Зовсім не часто можна знайти лабораторію, яка розробляє різні рішення у сфері роботизації на базі регіонального вищого учбового закладу. Проте невисокий рівень фінансування не став перешкодою для одеського «Міронафту».
«Міронафт» (MirONAFT) — це наш офіційний хештег, яким ми маркуємо публікації та пости про нас у соціальних мережах. Він розшифровується як «мехатроніка і робототехніка» плюс класична абревіатура назви нашого навчального закладу. Ми лабораторія, що знаходиться на базі Одеської національної академії харчових технологій. Взагалі, повна назва — Науково-дослідна лабораторія мехатроніки і робототехніки. На сьогодні вона визнана найбільшою в Україні. «Це і почесно, і приємно, але також покладає на нас і велику відповідальність», — каже науковий керівник лабораторії Віктор Єгоров.
Лабораторію доволі складно знайти — це ціла низка кабінетів і аудиторій на четвертому поверсі великої та заплутаної будівлі. Тим дивніше було побачити тут зовсім маленьких дітей. Віктор підказує, що сьогодні (зустріч пройшла у четвер. – Авт.) у них традиційні заняття гуртка з робототехніки, на які з'їжджаються діти з усієї Одеси та навіть сусідніх міст. В цілому лабораторія — це її керівник Віктор Єгоров, два його аспіранти, шість лаборантів.
Роботи в лабораторії
Наталія Кучеренко
«Спільнота тих, хто працює у лабораторії, охоплює близько 50 постійних відвідувачів і 350 людей, які так чи інакше своєю діяльністю та проектами пов'язані з "Міронафтом". Зараз на базі лабораторії мехатроніки і робототехніки втілюються в життя більше 10 проектів одночасно», — підкреслює Наталія Кучеренко, менеджер лабораторії.
На даний час лабораторія — офіційний партнер цілої низки компаній — світових лідерів у сфері промислових і побутових рішень у галузі робототехніки, ІТ-технологій: «Камоці», «Феста», «Сіменс», «Майкрософт», «Шнайдер Електрик», «Фенікс Контакт», «Юніверсал Роботс» та ін.
Крім того, в одеському «Міронафті» розміщується одна з трьох в Україні лабораторій Інтернету речей (концепція обчислювальної мережі фізичних предметів («речей»), оснащених вбудованими технологіями для взаємодії одне з одним або з зовнішнім середовищем, яка розглядає організацію таких мереж як явище, здатне перебудувати економічні та суспільні процеси, що виключає з частини дій та операцій необхідність участі людини. — Авт.); одна є у Харкові та ще одна у Києві.
Крім того, в одеському «Міронафті» розміщується одна з трьох в Україні лабораторій Інтернету речей (концепція обчислювальної мережі фізичних предметів («речей»), оснащених вбудованими технологіями для взаємодії одне з одним або з зовнішнім середовищем, яка розглядає організацію таких мереж як явище, здатне перебудувати економічні та суспільні процеси, що виключає з частини дій та операцій необхідність участі людини. — Авт.); одна є у Харкові та ще одна у Києві.
«Ми виникли на базі відповідного факультету, а фах існує вже більше 60 років. Нині навколо нашої лабораторії ми об'єднали величезну кількість представників професійного та не професійного бізнесу. На сьогоднішній день всі вищі навчальні заклади перебувають у більш-менш однаковому становищі: їхнє фінансування недостатнє. Власне за рахунок таких налагоджених зв'язків ми й розвиваємося. Як лабораторія ми маємо багато молоді, та у нас багато угод про співпрацю з компаніями, які так чи інакше у нас зацікавлені. Що це за компанії? Це компанії, пов'язані з робототехнікою й автоматизацією. Для них це професійний інтерес. Деякі розглядають нас як ресурс фахівців, інші бачать лабораторію як довгострокову інвестицію, в тому числі у зв'язку з тим, що надають нам обладнання, на якому в майбутньому наші випускники працюватимуть на виробництві», — розповідає Віктор Єгоров.
Безкоштовний коворкінг для дослідників і соціальні проекти для міста
«Міронафт» позиціонує себе як місце для міських інноваторів. Тут можна безкоштовно працювати на всіх пристроях для реалізації свого проекту. Є тільки одна умова: 20% часу приділяти проектам, що мають соціальну складову.
Зараз «Міронафт» розпочав кампанію зі збору коштів на платформі Wishround для придбання фрезерного та лазерного верстатів з комп'ютерним управлінням. Сума у 300 тисяч гривень для співробітників лабораторії є непідйомною, а без цього обладнання «Міронафт» не зможе сертифікуватися в якості члена міжнародної мережі відкритих цифрових лабораторій 3D-моделювання FabLab.
Безкоштовний коворкінг для дослідників і соціальні проекти для міста
«Міронафт» позиціонує себе як місце для міських інноваторів. Тут можна безкоштовно працювати на всіх пристроях для реалізації свого проекту. Є тільки одна умова: 20% часу приділяти проектам, що мають соціальну складову.
Зараз «Міронафт» розпочав кампанію зі збору коштів на платформі Wishround для придбання фрезерного та лазерного верстатів з комп'ютерним управлінням. Сума у 300 тисяч гривень для співробітників лабораторії є непідйомною, а без цього обладнання «Міронафт» не зможе сертифікуватися в якості члена міжнародної мережі відкритих цифрових лабораторій 3D-моделювання FabLab.
Команда лабораторії
«Ми позиціонуємо себе як перший в Одесі відкритий технічний коворкінг. До нас може прийти будь-яка людина та реалізовувати свою ідею. Більш того, їй це не буде коштувати ніяких грошей. Але за це ми хочемо, аби ця людина 20% свого часу в лабораторії присвячувала на волонтерських засадах тим проектам, які ми реалізуємо. Зокрема — наш гурток робототехніки, який ми проводимо по четвергах. Він абсолютно безкоштовний для дітей. Викладачі також не отримують грошей, вони є волонтерами», — пояснює Віктор Єгоров.
Сам по собі гурток є важливим фактором зміни міського простору на рівні цінностей. Його творці хочуть змінити пов'язані з вибором професії стереотипи, згубні для суспільства.
«Лабораторія активно опікується популяризацією технічної освіти серед молоді, зокрема дітей шкільного віку. Саме тому у лабораторії щочетверга о 15:00 проводиться гурток з робототехніки на безоплатній основі», — каже Наталія Кучеренко.
«Лабораторія активно опікується популяризацією технічної освіти серед молоді, зокрема дітей шкільного віку. Саме тому у лабораторії щочетверга о 15:00 проводиться гурток з робототехніки на безоплатній основі», — каже Наталія Кучеренко.
«Багато людей вважають, що технічні спеціальності — невигідні, фінансово неспроможні: "Краще я піду в юристи, фінансисти або маркетологи". Ми хочемо показати, що реальний попит на технічні спеціальності зараз набагато більший за пропозицію. За одним досвідченим фахівцем зараз стоїть черга з десяти компаній. Скоро технічна сфера обжене навіть IT-сферу», — впевнений Віктор Єгоров.
А вже цієї осені «Міронафт» проводитиме масштабний міський фестиваль Robotronica, аби продемонструвати, що й наука буває цікавою.
«Подібний захід проводився вже двічі. Втретє він пройде у День міста, 2 вересня цього року, і буде проходити у трьох локаціях: Зелений театр, Морвокзал і Соборна площа. Цю подію буде включено у програму святкування Дня міста», — зазначає Наталія Кучеренко.
А вже цієї осені «Міронафт» проводитиме масштабний міський фестиваль Robotronica, аби продемонструвати, що й наука буває цікавою.
«Подібний захід проводився вже двічі. Втретє він пройде у День міста, 2 вересня цього року, і буде проходити у трьох локаціях: Зелений театр, Морвокзал і Соборна площа. Цю подію буде включено у програму святкування Дня міста», — зазначає Наталія Кучеренко.
Роботи, яких не варто боятися
У лабораторії працюють одразу над декількома проектами, які допоможуть у разі їхньої реалізації поліпшити якість життя у місті. Співробітники «Міронафту» успішно створюють різні літальні апарати.
Але якщо зараз ці пристрої використовуються здебільшого для розваги та/або для роботи у сфері медіа та реклами, то проект, який реалізується у лабораторії, спрямований на те, щоб забезпечити масштабну мережу коптерів зі своїми док-станціями, які б могли знімати відео у постійному режимі та сигналізувати про виникнення небезпечних ситуацій (чи то людина, яка лежить на вулиці, чи то транспортна пригода, що тільки-но трапилася на дорозі).
У лабораторії працюють одразу над декількома проектами, які допоможуть у разі їхньої реалізації поліпшити якість життя у місті. Співробітники «Міронафту» успішно створюють різні літальні апарати.
Але якщо зараз ці пристрої використовуються здебільшого для розваги та/або для роботи у сфері медіа та реклами, то проект, який реалізується у лабораторії, спрямований на те, щоб забезпечити масштабну мережу коптерів зі своїми док-станціями, які б могли знімати відео у постійному режимі та сигналізувати про виникнення небезпечних ситуацій (чи то людина, яка лежить на вулиці, чи то транспортна пригода, що тільки-но трапилася на дорозі).
Модель трикоптера
«Це може стати повноцінною системою підтримки для прийняття рішень у силових структурах, аби оперативно виїхати у певну зону для ліквідації надзвичайної ситуації. Крім того, безпілотні літальні апарати широко застосовуються в агросфері для визначення різних властивостей поля та його точної площі. В Одесі навіть існує проект "Агріай": він являє собою дрон з мультиспектральними камерами, який літає над полями та визначає цілу низку біологічних характеристик, в тому числі індекс вегетації поля з прив'язкою до місцевості», — пояснює Віктор Єгоров.
До речі, це один з найперспективніших напрямків лабораторії: розробка та збирання безпілотних літальних апаратів літакового типу та типу квадрокоптер. Над цією темою працюють два студенти факультету автоматизації мехатроніки та робототехніки, та за сумісництвом лаборанти Наталія Кучеренко та Костянтин Габуєв.
До речі, це один з найперспективніших напрямків лабораторії: розробка та збирання безпілотних літальних апаратів літакового типу та типу квадрокоптер. Над цією темою працюють два студенти факультету автоматизації мехатроніки та робототехніки, та за сумісництвом лаборанти Наталія Кучеренко та Костянтин Габуєв.
Костянтин Габуєв
«На даний момент зібрано квадрокоптер підвищеної вантажопідйомності для зйомки різних заходів, будівель тощо. Розробляються власні рами та надалі планується розробка власних систем стабілізації польоту безпілотних літальних апаратів. Такі системи також можуть використовуватися для моніторингу енергоустановок на пошкодження, стану агрокомплексів, для охорони приватних володінь (портів, будівництва тощо)», — відмічає один з авторів-розробників Костянтин Габуєв.
Окрім різного роду літальних апаратів у «Міронафті» розробляють різноманітні промислові рішення у сфері робототехніки, засновані на пневматиці, стислому повітрі, гідравліці та електричній робототехніці, у тому числі й побутові роботи, які допоможуть людям у господарстві та стануть надійними помічниками у небезпечних ситуаціях.
Віктор Єгоров
«Один з наших проектів — це робот домашньої присутності SA1 (Smart Assistant). Це робот — домашній помічник, який не виїжджає за межі будинку, стежить за зарядом батареї та сам заряджається, коли йому треба. У нього є монітор, інтелектуальна система визначення особи. Він буде насичений датчиками, отже зможе відчути небезпечний вміст вуглекислого чи чадного газу, який не визначається людиною. Йому можна дати завдання, виводячи інформацію через монітор. Він зокрема зможе викликати «швидку допомогу», якщо літній людині стане зле. Це наш спільний проект із факультетом програмістів ОНАХТ. Наші хлопці роблять основу, базу для переміщення, а програмісти пишуть код, аби робот міг реагувати на голосові команди та розпізнавати людей по обличчях», — розповідає Віктор Єгоров.
На думку нашого спікера, роботів не варто боятися хоча б тому, що вони вже поруч з нами та беруть участь у житті людей. У перспективі будь-яке сучасне місто дедалі більше й більше буде насичуватися робототехнікою. Віктор вважає, що цей процес вже неможливо зупинити чи навіть контролювати.
Однак, незважаючи на всі негативні фактори, які притаманні Україні, у цій сфері збережуться перспективи: українські винахідники завдяки сильній експертизі, міжнародним зв'язкам зможуть домогтися серйозних здобутків у проектуванні, створенні та експлуатації роботів. І лабораторії типу «Міронафту» відіграють у цьому процесі свою роль.
Однак, незважаючи на всі негативні фактори, які притаманні Україні, у цій сфері збережуться перспективи: українські винахідники завдяки сильній експертизі, міжнародним зв'язкам зможуть домогтися серйозних здобутків у проектуванні, створенні та експлуатації роботів. І лабораторії типу «Міронафту» відіграють у цьому процесі свою роль.
Як вважають винахідники, це процес, який вже не можна зупинити, просто десь він відбувається швидше, а десь повільніше. Роботів в міських умовах буде дедалі більше й більше. Точніше, їх уже багато: це пральні машини та пилососи, які самі вибирають програму роботи, та багато іншого; це роботи, які хіба що за рідкісним винятком не підключені до Інтернету.
"Я сподіваюся, що процес роботизації в Одесі буде таким же активним, як і в усьому світі, та вірю, що наша лабораторія докладе до цього зусиль. Роботів не варто боятися, вони не залишать нас без роботи" - вважає керівник лабораторії. Робототехніка кардинально змінить наше місто, як власне і життя всього людства. - Роботи все більше і більше будуть заміщати нас в монотонних і нудних видах діяльності, залишаючи нам все більше часу на творчість, науку, мистецтво. Навколо нас стане більше роботів-прибиральників, кур'єрів, водіїв, вантажників, продавців.Зміни вже відбуваються"
Роботи змінять місто майбутнього. Вони змусять переорієнтувати нашу діяльність з банальних і примітивних практик на користь творчих і складних: менше стане вантажників, водіїв і будівельників. Скрізь, де робота пов'язана з монотонним повторенням нескладних операцій, вона буде замінюватися роботами. Але дедалі більше ставатиме операторів роботів, інженерів з обслуговування роботів і навіть спеціальних юристів у сфері робототехніки.
"Я сподіваюся, що процес роботизації в Одесі буде таким же активним, як і в усьому світі, та вірю, що наша лабораторія докладе до цього зусиль. Роботів не варто боятися, вони не залишать нас без роботи" - вважає керівник лабораторії. Робототехніка кардинально змінить наше місто, як власне і життя всього людства. - Роботи все більше і більше будуть заміщати нас в монотонних і нудних видах діяльності, залишаючи нам все більше часу на творчість, науку, мистецтво. Навколо нас стане більше роботів-прибиральників, кур'єрів, водіїв, вантажників, продавців.Зміни вже відбуваються"
Роботи змінять місто майбутнього. Вони змусять переорієнтувати нашу діяльність з банальних і примітивних практик на користь творчих і складних: менше стане вантажників, водіїв і будівельників. Скрізь, де робота пов'язана з монотонним повторенням нескладних операцій, вона буде замінюватися роботами. Але дедалі більше ставатиме операторів роботів, інженерів з обслуговування роботів і навіть спеціальних юристів у сфері робототехніки.
Текст та візуалізація
Павло Колотвін
Станіслав Кінка
