Кращі практики – в громади: що може запозичити Одещина?




На початку грудня в Києві нагородили лауреатів всеукраїнського конкурсу «Кращі практики місцевого самоврядування - 2019» . Захід був організований Міністерством розвитку громад та територій за підтримки Програми Ради Європи «Децентралізація і реформа місцевого самоврядування в Україні». Це вже була шоста церемонія нагородження, де відзнаки отримали громади з усієї України. Всього комісія розглянула 136 заявок, але з них треба було обрати тільки 30 переможців. Програми на конкурс подавались різні, але всі вони були спрямовані на покращення умов в містах та селах.
Одні громади впровадили прозорий інформаційний бюджет, інші стали розвивати локальні туристичні бренди, хтось зосередився на співпраці з молоддю та її включенням в місцеве самоврядування. Одним з найголовніших критеріїв було те, щоб досвід переможців міг бути застосований в інших регіонах України. Адже жоден з лауреатів не знайшов десь скарб під деревом, а працював з наявними ресурсами. Такий підхід позитивно впливає на якість життя людей, що там мешкають.
«Я хочу сказати, що сьогодні до нашої громади людей більше приїжджає на постійне місце проживання, ніж виїжджає. Це було важко уявити ще десять років тому, бо ми маленьке містечко на Сумщині, а не Київ, Харків, чи якийсь інший великий обласний центр. Але завдяки таким проєктам нам вдалось зробити те, що раніше здавалось фантастикою. Ми стали екологічно чистою територію, придатною для життя та розвитку бізнесу. Це, власне, й спонукає людей залишатись в нас чи переїжджати з інших населених пунктів», - каже голова Тростянецької ОТГ Юрій Бова, чия громада регулярно перемагає в конкурсі.

Юрій Бова
Південні області України, на жаль, похвалитися рекордами не змогли. Єдиним населеним пунктом, що представляв ці регіони у 2019 році, було селище Доброслав, що знаходиться на Одещині. Воно отримало спеціальну відзнаку за проєкт «Дружба - без кордонів». В його рамках організували фестиваль вуличних видів мистецтва, який став мистецьким простором, де формат вже не має такого важливого значення.
Цьогоріч захід став міжнародним, на нього приїжджали делегації кількох країн, зараз надходять заявки на продовження. У Доброславі вважають що фестиваль буде рости, збільшиться кількість учасників, хоча й цьогоріч їх було багато. Це дає поштовх для розвитку території, для створення позитивного іміджу та залучення туристів. У селищі впевнені, що їхні сусіди можуть бути нічим не гірші, тільки вони ніяк не проявляють себе.
«Для мене особисто дуже дивно, що Одеська область не бере участь в конкурсі. Дуже цікаве змагання, багато інформації, чимало гарних ідей та корисних знайомств. Коли ти в усі ці проєкти занурюєшся, то починаєш розуміти, що стояти в стороні неправильно. Як це конкурс, та без нас? Можливо, недостатньо працює влада на місцях, не популяризує такі заходи, не говорить про них. Я вважаю, обласна рада, облдержадміністрація, представники районів мають говорити про це, щоб й інші громади подавались. Необхідно розповідати, що є такий конкурс, що наша громада стала переможцем, але ніхто нікого не інформує. Ми, наприклад, втретє перемагаємо і навіть в районі про це ніхто не знає, то про що можна говорити? Треба збирати інших, показувати, мовляв вони змогли перемогти, чому й вам не спробувати?», - вважає очільниця Доброслава Людмила Прокопечко.

Людмила Прокопечко
Доброслав не вперше займає призові місця в конкурсі «Кращі практики місцевого самоврядування». Вперше громада заявила про себе з проєктом «Доброслав- територія краси». В рамках впровадження практики місцевій владі вдалося покращити загальну екологічну, санітарну та естетичну обстановку в селищі. Впродовж двох років тут було ліквідовано сім стихійних смітників та збільшено площу зелених насаджень. Також в населеному пункті вдалося обладнати туристичні локації для гостей та жителів населеного пункту.
Отримані результати були відзначені другим місцем на конкурсі в номінації, присвяченій розвитку регіонів із залученням власних ресурсів. Але на цьому громада не спиналась. В 2018 році вона завоювала перше місце з програмою «Доброслав – територія безпечного середовища». В рамках її впровадження було вирішено багато проблем, які стосувались дорожнього руху, вуличного освітлення, пішохідних переходів.стосувались дорожнього руху, вуличного освітлення, пішохідних переходів.
Були встановлені камери спостереження, які дозволяли відслідковувати злочинні дії на вулицях селищах й швидко знаходити порушників. В місцевій поліції відзначали зменшення кількості крадіжок та хуліганських дій, а конкурсна комісія відзначила черговий успіх Доброславу. Однак неправильним було б вважати, що інші населені пункти Одещини нічого не роблять. Просто вони не поширюють інформацію про свої досягнення в такий спосіб. Принаймні заявок, надісланих з південних регіонів України, було вкрай мало.
«Це вільний конкурс, ніхто нікого не зобов'язує подаватися, він оголошений і про нього всім відомо. Інша річ полягає в тому, що не всі проявляють активність. Адже це треба написати проєкт, показати що вже зроблено, бо до кожної заявки виїжджають представники конкурсної комісії, які дивляться, пересвідчуються, було це запроваджене і наскільки ефективно. Якщо ті чи інші громади в Одеській чи іншій області не проявляють ініціативу, то тут нічого не зробиш. Це як з людьми: одні активні скрізь, а інші - пасивні. Це своєрідне змагання, в якому не всі мають потребу», - говорить заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України В'ячеслав Негода.

В’ячеслав Негода.
В цілому, Одеська область могла б демонструвати кращі результати. Сьогодні це єдиний регіон, де перспективний план затверджений на менше ніж 50 %. Внаслідок чого на мапі утворюються «білі плями» й на цих територіях не можна окреслити перспективи розвитку. ОТГ, які пішли на об'єднання першими, отримали субвенції, державну підтримку й мали час на підготовку до «вільного плавання». В Уряді з розумінням ставляться до тих чи інших мотивів, через які громади не утворюються, однак треба шукати інші варіанти.
В Мінрегіоні вважають, що та ж Одеська обласна рада чи облдержадміністрація могли б бути активнішими, пропонувати свої варіанти, які слідують методиці затвердженій Урядом, й змоделювати область. Адже без цього фактично перекривається можливість розвитку територіальних громад. Однак в столиці сподіваються, що ситуація зміниться, бо Уряд і Мінрегіон не можуть робити реформу замість місцевих органів влади. При них створені робочі групи, які мають вирішувати це питання. Такий принцип, власне, відповідає суті реформи місцевого самоврядування.
Текст та візуалізація
Марія Шевчук
Made on
Tilda